Армія Пакистану розпорядилася поступово відмовитися від використання WhatsApp у службовому листуванні та перевести офіційні чати військовослужбовців у китайський месенджер WeChat, повідомило індійське видання NDTV із посиланням на внутрішню директиву пакистанських збройних сил.

За даними видання, командування пояснює рішення ризиками стеження, витоків інформації та зламу службових розмов у WhatsApp. Офіцерам і військовослужбовцям запропоновано поступово перенести офіційну комунікацію у WeChat.

Водночас публічного підтвердження рішення з боку Міжвідомчої служби зі зв’язків із громадськістю збройних сил Пакистану ISPR або Міністерства оборони країни поки що немає.

Якщо рішення буде реалізовано в заявленому масштабі, воно стане показовим прикладом того, як геополітична орієнтація держави починає поширюватися не лише на закупівлі озброєнь, а й на цифрову інфраструктуру.

NDTV пов’язує таке рішення зі зростанням співпраці Пакистану та Китаю в оборонній, розвідувальній і кібернетичній сферах. Однак вибір WeChat викликає очевидне запитання з погляду інформаційної безпеки.

WhatsApp за замовчуванням використовує наскрізне шифрування повідомлень. Це не усуває всіх ризиків: уразливими можуть залишатися пристрої, резервні копії, облікові записи та метадані комунікацій.

Але WeChat побудований інакше. Дослідницька група Citizen Lab Університету Торонто в опублікованому у 2024 році технічному аналізі встановила, що система шифрування WeChat захищає передавання даних між пристроєм користувача та серверами компанії, але не є наскрізним шифруванням. Сервери Tencent технічно здатні розшифровувати й обробляти повідомлення, що передаються.

Раніше Citizen Lab також виявляла моніторинг файлів і зображень, які передаються через WeChat, включно з матеріалами користувачів, зареєстрованих за межами Китаю.

Тому пояснювати можливий вибір Ісламабада винятково вищою технічною захищеністю WeChat було б неправильно.

Імовірніше, йдеться про поєднання питань контролю, довіри до постачальника цифрової платформи та загальної переорієнтації пакистанської військової інфраструктури на Китай.

Китай уже є головним закордонним постачальником озброєнь для Пакистану.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру SIPRI, у 2020–2024 роках на Китай припадав 81% пакистанського імпорту основних видів озброєнь проти 74% у попередню п’ятирічку. За той самий період загальний обсяг імпорту озброєнь Пакистаном збільшився на 61%.

В оновленій статистиці SIPRI Пакистан залишається одним із п’яти найбільших імпортерів озброєнь у світі за підсумками 2021–2025 років.

Військова співпраця двох країн охоплює авіацію, військово-морські програми, спільне виробництво, навчання, підготовку військовослужбовців і взаємодію командування.

У травні 2026 року глава пакистанських збройних сил фельдмаршал Асім Мунір знову відвідав Пекін. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на зустрічі з ним назвав китайсько-пакистанські відносини «непохитними» та наголосив на високому рівні політичної довіри і практичної співпраці двох держав.

Китайська сторона неодноразово називала Пакистан одним зі своїх найближчих стратегічних партнерів.

Однак називати Китай і Пакистан формальними військовими союзниками за типом НАТО було б неточно.

Між ними немає публічного договору про взаємну оборону, який зобов’язував би Китай автоматично вступити у війну в разі нападу на Пакистан. Їхні відносини правильніше визначати як надзвичайно глибоке стратегічне й оборонне партнерство, яке в низці сфер фактично набуває рис військового союзу.

Аналітична доповідь Takshashila Institution, опублікована в січні 2026 року, також зазначає, що китайсько-пакистанське оборонне партнерство побудоване на численних угодах і спільних проєктах, але формального союзного договору про взаємну оборону між країнами немає.

В основі оборонного партнерства Пекіна та Ісламабада перебуває і спільний стратегічний чинник — Індія.

Пакистан розглядає Індію як свого основного традиційного військового суперника, тоді як між Китаєм та Індією зберігаються власні територіальні й геополітичні суперечності.

Це створило стійку модель, за якої тісні відносини з Пакистаном допомагають Пекіну підтримувати стратегічний баланс у Південній Азії, а Ісламабаду — компенсувати значно більший економічний і демографічний потенціал Індії.

Особливо помітною китайсько-пакистанська військова взаємодія стала після нової індійсько-пакистанської кризи 2025 року.

Водночас відносини значно ширші за оборонну сферу. Китай реалізує в Пакистані Китайсько-пакистанський економічний коридор CPEC, який з’єднує західні регіони Китаю з Аравійським морем. Безпека китайських громадян та інфраструктури CPEC стала окремою темою переговорів між Пекіном і пакистанським військовим керівництвом. Reuters повідомляв, що Китай неодноразово вимагав посилити захист своїх фахівців і проєктів після нападів на китайських громадян у Пакистані.

На цьому тлі перехід службової комунікації пакистанської армії на китайську цифрову платформу, якщо він буде офіційно підтверджений, матиме символічне значення: залежність від китайської оборонної екосистеми почне поширюватися ще й на комунікаційні сервіси.

Пакистан не перший: армії вже відмовлялися від популярних месенджерів.

Сама відмова збройних сил від масового комерційного месенджера не є унікальною практикою.

Найбільш показовий приклад — Швейцарія.

У січні 2022 року швейцарські збройні сили заборонили використовувати WhatsApp, Signal і Telegram для службової комунікації та наказали перейти на швейцарський месенджер Threema. Рішення пояснювалося вимогами захисту даних і бажанням використовувати сервіс, який перебуває під швейцарською, а не іноземною юрисдикцією.

Фактично Швейцарія пішла за моделлю цифрового суверенітету: військові відмовилися від найпопулярніших міжнародних платформ на користь національного рішення.

Схожа тенденція спостерігається і у Франції. У 2023 році уряду було наказано відмовитися у службовій комунікації від WhatsApp, Telegram і Signal на користь французьких рішень Olvid, а згодом Tchap. Із вересня 2025 року Tchap став основним захищеним месенджером для французьких міністерств. Це не винятково військова система, однак правило поширюється і на державні структури, які працюють із чутливою інформацією.

Індійська армія використовує інший підхід. В оновленій політиці кінця 2025 року військовослужбовцям дозволили обмінюватися через WhatsApp, Signal і Telegram лише загальною несекретною інформацією, водночас зберігши жорсткі обмеження на публікацію службових відомостей і використання низки соціальних мереж.

Таким чином, глобальний тренд полягає не стільки у відмові саме від WhatsApp, скільки в поступовому розмежуванні звичайної користувацької комунікації та службового військового зв’язку.

Швейцарський і французький приклади істотно відрізняються від передбачуваного рішення Пакистану.

Берн і Париж замінювали іноземні застосунки власними або національними платформами, щоб зменшити залежність від закордонної юрисдикції.

Пакистан, навпаки, за даними NDTV, збирається замінити американський сервіс китайським.

Тому тут виникає не стільки цифрова автономія, скільки зміна технологічної залежності від одного зовнішнього партнера на іншого. І саме це робить цю історію цікавою з геополітичного погляду.

Якщо директиву буде підтверджено Ісламабадом, рішення стане ще одним свідченням того, наскільки глибоко китайсько-пакистанське стратегічне партнерство проникає у військову інфраструктуру Пакистану.

WeChat

Pakistan's army may abandon WhatsApp in favor of WeChat amid rapprochement with China