Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України запропонувало запровадити експериментальний механізм розподілу квот на експорт брухту чорних металів через електронні аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Ініціатива з'явилася на тлі суперечок між металургійними підприємствами, які виступають за збереження експортних обмежень, та брухтозаготівельними компаніями, які вимагають відновити можливість постачання сировини за кордон.
Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів України оприлюднено на сайті Мінекономіки 30 жовтня 2026 року для громадського обговорення.
Документ передбачає запровадження експериментального проєкту з розподілу квоти на експорт брухту та відходів чорних металів за кодом УКТ ЗЕД 7204 шляхом проведення електронних аукціонів. Переможці торгів отримуватимуть право на використання відповідного обсягу експортної квоти та оформлення ліцензії на вивезення сировини.
Згідно з поясненнями міністерства, механізм має забезпечити рівний доступ до квот для підприємств різного масштабу, запобігти їх надмірній концентрації в окремих учасників ринку та мінімізувати антиконкурентні практики.
Передбачається також визначити порядок використання отриманих квот і повторного розподілу невикористаних обсягів. Контроль здійснюватиметься через інформаційну взаємодію Мінекономіки, Державної митної служби та електронної торгової системи.
Водночас у проєкті не визначено загальний обсяг експортної квоти. Таким чином, оприлюднений документ регламентує насамперед механізм її розподілу, а не встановлює конкретні обсяги дозволеного експорту.
Зауваження та пропозиції до проєкту постанови прийматимуться протягом місяця з дати його оприлюднення.
Брухтозаготівельники вимагають скасування експортних обмежень
Українська асоціація вторинних металів «УАВтормет» раніше неодноразово зверталася до уряду з вимогою переглянути запроваджену з 1 січня 2026 року нульову квоту на експорт брухту чорних металів.
Під час пресконференції «Ринок брухту України: між потребами економіки та регуляторною невизначеністю», що відбулася 16 вересня в агентстві «Інтерфакс-Україна», президент асоціації Володимир Бублей заявив, що фактична заборона експорту негативно вплинула на роботу брухтозаготівельних підприємств, призвела до скорочення обсягів заготівлі та звільнення працівників.
За його словами, внутрішній попит на металобрухт знизився внаслідок скорочення роботи українських металургійних підприємств, зокрема через російські атаки на промислову та енергетичну інфраструктуру.
Бублей вважає запровадження нульової квоти без попереднього визначення балансу заготівлі та споживання брухту необґрунтованим і наполягає на її скасуванні.
«На сьогоднішній день фактично всі наші підприємства не виробляють продукцію, не заготовляють брухт. Це впливає і на доходи "Укрзалізниці", тому що внутрішні ціни на брухт набагато менші у порівнянні зі світовими цінами», - заявив керівник асоціації.
Представники брухтозаготівельного бізнесу пропонують компромісне рішення: відновити контрольований експорт металобрухту до країн Європейського Союзу з установленням щорічної квоти до 200 тис. тонн.
Відповідну пропозицію було озвучено ще 26 червня 2026 року під час пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Тоді Бублей зазначав, що через експортні обмеження внутрішні ціни на металобрухт суттєво знизилися. За наведеними ним даними, «Укрзалізниця» у 2026 році продавала брухт приблизно за 5,5 тис. грн за тонну, тоді як середня ціна у 2025 році становила 8,5 тис. грн.
Водночас закупівельні ціни на європейському ринку були значно вищими, що, на думку представників галузі, створювало можливості для експорту надлишкової сировини та отримання додаткової валютної виручки.
Брухтозаготівельники також закликали провести нараду на урядовому рівні для визначення реального балансу внутрішнього виробництва та споживання металобрухту. Окремо вони виступили проти можливого підвищення податкового навантаження на операції з цією сировиною.
Під час вересневої пресконференції генеральний директор ТОВ «УкрМетінвест» Сергій Вовк повідомив, що його підприємство скоротило 180 працівників, а з 18 виробничих цехів продовжували працювати лише чотири.
За його словами, на складах компанії накопичилося понад 14 тис. тонн металобрухту, який підприємство не могло реалізувати.
Директор із розвитку ТОВ «Міртен» Микола Климович заявив, що за вісім місяців 2026 року заготівля брухту скоротилася приблизно на 400 тис. тонн, а втрати податкових надходжень, за оцінками представників галузі, перевищили 1 млрд грн.
Генеральний директор групи компаній «УКРМЕТ» Владислав Клещинський також наголосив на необхідності відновлення контрольованого експорту до ЄС. За його оцінкою, без можливості реалізації сировини на зовнішніх ринках значна частина брухтозаготівельних підприємств може опинитися під загрозою припинення діяльності.
Водночас наведені компаніями оцінки втрат відображають їхню позицію та не є результатом незалежної державної оцінки економічних наслідків обмежень.
За даними «УАВтормет», за січень-серпень 2026 року в Україні було вироблено 4,3 млн тонн сталі. Для порівняння, за весь 2025 рік виплавка становила 7,41 млн тонн.
Постачання металобрухту на металургійні підприємства за вісім місяців досягло 925,4 тис. тонн, а заготівля становила 971,7 тис. тонн.
За попередніми прогнозами асоціації, за підсумками 2026 року виробництво сталі становитиме 6,4-6,5 млн тонн. При цьому металургійні підприємства отримають 1,2-1,25 млн тонн брухту, а загальні обсяги його заготівлі можуть становити 1,22-1,25 млн тонн.
На тлі обмежень експорт брухту чорних металів із України практично припинився.
У січні-серпні 2026 року українські підприємства експортували 13,86 тис. тонн брухту проти 283,06 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Скорочення становило 95,1%, або більше ніж у 20 разів.
У грошовому вираженні експорт зменшився до $3,93 млн із $85,4 млн роком раніше.
При цьому основну частину цьогорічного експорту, 9,31 тис. тонн, було здійснено в січні в межах виконання контрактів попереднього року. У лютому-травні експорт був відсутній, у червні становив 4,08 тис. тонн, у липні - 315 тонн, у серпні - 157 тонн.
Водночас у 2025 році, до запровадження обмежень, Україна збільшила експорт брухту чорних металів на 53% порівняно з 2024 роком, до 448,68 тис. тонн.
Металурги виступають проти скасування нульової квоти
На противагу позиції брухтозаготівельних компаній великі металургійні підприємства виступають за продовження експортних обмежень.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) 28 вересня звернулася до Кабінету Міністрів та Мінекономіки з пропозицією зберегти нульову квоту на експорт металобрухту у 2027 році.
В асоціації вважають, що в умовах повномасштабної війни, пошкодження промислової інфраструктури та потреб відновлення економіки металобрухт залишається стратегічно важливою сировиною для українських металургійних підприємств.
На переконання ЄБА, скасування експортних обмежень може призвести до зростання зовнішніх постачань і виникнення дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Як альтернативу нульовій квоті компанії-члени асоціації пропонують установити експортне мито в розмірі EUR180 за тонну для всіх напрямків експорту з урахуванням міжнародних зобов'язань України.
Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» також виступає проти передчасного відновлення експорту.
Президент об'єднання Олександр Каленков наприкінці жовтня заявив про необхідність спочатку проаналізувати фактичні обсяги заготівлі та споживання металобрухту за вересень-листопад 2026 року.
За його словами, лише після оцінки реального балансу ринку можна визначити, чи існує надлишок сировини, який доцільно спрямовувати на експорт.
Крім того, «Укрметалургпром» виступив проти запровадження окремих винятків для державних підприємств під час експорту металобрухту та запропонував забезпечити однакові умови реалізації сировини для всіх учасників ринку.
Рішення про експортні квоти ще не ухвалено. Нульову квоту на експорт брухту чорних металів уряд установив із 1 січня 2026 року для забезпечення вітчизняної металургії стратегічною сировиною.
Водночас постановою №563 від 29 квітня 2026 року Кабмін передбачив окремі можливості експорту за ліцензіями для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перемогли на визначених електронних аукціонах у грудні 2025 року.
Новий проєкт Мінекономіки пропонує створити ширший конкурентний механізм розподілу експортних квот через «Прозорро.Продажі».
Однак сам факт оприлюднення проєкту постанови не означає автоматичного скасування нульової квоти або відновлення вільного експорту металобрухту. Для практичного запуску механізму необхідне ухвалення відповідного урядового рішення та визначення обсягу квоти, який може бути розподілений між учасниками аукціонів.
Таким чином, подальше регулювання експорту металобрухту залежатиме від рішення уряду щодо балансу інтересів українських металургійних підприємств і брухтозаготівельної галузі.
«УАВтормет» об'єднує підприємства, які здійснюють заготівлю, переробку та реалізацію вторинних металів. Організація представляє інтереси учасників українського ринку металобрухту та бере участь в обговоренні нормативного регулювання галузі.
