Гуманітарну місію з допомоги та евакуації цивільних із тимчасово окупованих Олешок Херсонської області підтримують 93,6% опитаних українців, водночас 86,8% вважають допустимими прямі контакти української влади з РФ виключно для вирішення гуманітарних питань. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group.
Опитування було проведене 31 жовтня на замовлення видання «Політарена». За даними соціологів, 93,8% респондентів назвали проведення місії важливим для українців, які залишалися в Олешках, зокрема 73% – надзвичайно важливим і 20,8% – скоріше важливим. Повністю підтримують доставлення допомоги та добровільний виїзд цивільних 77,4% опитаних, скоріше підтримують – 16,2%. Не підтримують місію 2,5%. Директор Active Group Олександр Позній пояснив, що дослідників цікавила також суспільна оцінка гуманітарних домовленостей із РФ на тлі дискусій у соцмережах.
«Ми неодноразово бачили, що те, як розбурхувалися соціальні мережі й суспільство в онлайні, дуже сильно відрізнялося від того, що думали українці. Тому для нас було важливо виміряти цю різницю, щоб зрозуміти, як насправді думають українці», – зазначив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у вівторок.
В свою чергу, головний редактор «Політарени» Вікторія Плотнікова пояснила ініціативу з проведення опитування незвичним форматом операції, що передбачала контакти між українським і російським омбудсменами, погодження маршруту та міжнародне посередництво. На її думку, публічна реакція в соцмережах не відображала ставлення більшості громадян.
«Ці процеси зазвичай приховані, бо ми знаємо, що періодично відбуваються обміни полоненими, і громадськість цього не бачила. Зараз ми побачили, і це, звичайно, викликало дуже емоційну реакцію українців. Але соцмережі й обурення в соцмережах дуже відрізняються від реальності», – наголосила вона.
Окремий блок стосувався ролі першої леді США Меланії Трамп у домовленостях. Позитивно її оцінили 57,1% респондентів, із них 29,7% – дуже позитивно, 27,4% – скоріше позитивно. Нейтральну оцінку дали 21,7%, негативну – 5,7%, ще 15,5% заявили про недостатність інформації. Після повідомлень про участь США в домовленостях 20,3% опитаних заявили, що їхня думка про цю країну покращилася, 4,9% – погіршилася, у 66,5% – не змінилася. Ще 8,3% не змогли визначитися. Йдеться про самооцінку респондентами змін у ставленні, а не про порівняння двох незалежних вимірювань рейтингу США.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав такі оцінки з результативністю посередництва.
«Такі гуманітарні події, якщо вони будуть повторюватися, якщо вони будуть дійсно ефективними, підвищуватимуть довіру, зокрема до США. Людина в безпеці краще, ніж людина в небезпеці», – зазначив він.
Рішення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця особисто долучитися до місії позитивно оцінили 61,3% опитаних, негативно – 3,3%, нейтрально – 23,5%; ще 11,9% не мали достатньої інформації. Після того як респонденти дізналися про його участь, у 29,6% ставлення до омбудсмена, за їхніми словами, покращилося, у 4,2% – погіршилося, а у 54,1% залишилося без змін.
Водночас 56,3% заявили, що особиста участь керівника в гуманітарній місії загалом підвищує довіру до організаторів, 21,9% не бачать впливу, 4,9% вважають, що вона знижує довіру. Єременко пояснив, що присутність посадовця на місці могла бути додатковим чинником упевненості для людей, які виїжджали з-під російського контролю, хоча гарантії безпеки та дотримання домовленостей залишалися критично важливими.
Щодо прямих контактів української влади з РФ виключно заради гуманітарної допомоги та порятунку цивільних, 49,6% опитаних вважають їх безумовно допустимими, ще 37,2% – допустимими за чітких умов і контролю. Проти таких контактів висловилися 3,7%, не визначилися – 9,5%. Організатори наголосили, що питання стосувалося саме гуманітарної взаємодії, а не політичних поступок Росії.
За словами Єременка, українське суспільство стало прагматичніше оцінювати механізми досягнення результату, не відмовляючись при цьому від принципових вимог до державної політики. Він відніс до таких принципів невизнання окупації українських територій, збереження обороноздатності та недопущення впливу РФ на суверенні рішення України. Неоднозначною залишилася оцінка маршруту евакуації через територію РФ і Білорусі. За умови, що прямий шлях потребував би розмінування стратегічних напрямків і міг послабити оборону України, 30,3% респондентів визнали такий маршрут прийнятним, 35,2% – прийнятним лише за додаткових гарантій безпеки. Неприйнятним його назвали 11,1%, а 23,4% повідомили, що їм бракує інформації для оцінки.
«Організувати коридор для проїзду автобуса через лінію фронту – це означає, що треба проводити розмінування, є ризик показати певні замасковані позиції. Це потенційні проблеми для української оборони. Головне – вивезти людей, тому що головний результат саме в цьому», – сказав Єременко.
Найважливішим результатом місії 72,3% учасників опитування назвали збереження життя та здоров’я цивільних, 61,3% – безпечний і добровільний виїзд усіх охочих, 39,8% – доставлення продуктів, води та медикаментів. Можливість проведення подібних операцій у майбутньому відзначили 31,6%, дотримання режиму тиші та домовленостей – 29,7%, українського законодавства й міжнародного гуманітарного права – 15%. Респонденти могли обрати до трьох варіантів відповіді.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав операцію прецедентом, оскільки безпосередню участь у гуманітарній місії на окупованій території взяв український омбудсмен. На його думку, вона засвідчила можливість персонального дипломатичного посередництва там, де традиційні міжнародні механізми виявляються недостатньо дієвими.
«Це дійсно екстраординарна місія, оскільки під час війни омбудсмен переїжджає на територію противника й рятує громадян. Як правило, подібні випадки в історії конфліктів відбувалися за посередництва міжнародних організацій. У цьому випадку жодна міжнародна організація не брала участі в реалізації місії», – заявив експерт.
Кулик припустив, що досвід Олешок може стати підґрунтям для наступних гуманітарних домовленостей, однак наголосив на складності повторення операції. Він також звернув увагу на становище врятованих людей після повернення на підконтрольну Україні територію, зокрема потребу в оформленні документів, соціальних виплатах і підтримці літніх переселенців.
«Ми врятували людей, але що далі? Ті, кого врятували з Олешок, є внутрішньо переміщеними особами. Люди інколи, приїжджаючи в Україну, стикаються з непереборною бюрократичною стіною», – наголосив Кулик.
Олександр Позній, зі свого боку, розповів, що Active Group із 2023 року проводить окремі дослідження серед мешканців окупованих територій, зокрема Херсонщини. За його словами, мешканці повідомляли про труднощі з роботою та медичною допомогою без російського паспорта, що пояснює значення евакуації.
Вікторія Плотнікова застерегла від надмірного оптимізму щодо повторення місії: на її переконання, успіх став можливим завдяки збігу політичних обставин і особистій взаємодії учасників домовленостей. Вона висловила сподівання на продовження гуманітарних операцій, водночас підкресливши, що прогнозувати їхню регулярність поки зарано.
Опитування Active Group було проведене через онлайн-панель SunFlower Sociology серед 1000 респондентів. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією компанії, вибірка репрезентує доросле населення України без врахування тимчасово окупованих територій.
