Історична практика двофазного сну, за якої люди спали у два окремі періоди з проміжком неспання посеред ночі, привернула нову увагу на тлі зростання інтересу до якості відпочинку та проблеми професійного вигорання. Однак фахівці попереджають, що навмисне переривання нічного сну не має доведених переваг для здоров'я та продуктивності. Про це повідомляє Fast Company.
У середньовічній Європі та в період до широкого поширення штучного освітлення нічний сон нерідко складався з двох частин. Після першого періоду відпочинку люди могли прокидатися приблизно опівночі й не спати протягом однієї-двох годин, займаючись домашніми справами, читанням, молитвою або роздумами, а потім знову лягали спати до світанку.
Ця модель отримала назву двофазного сну. Історик Роджер Екірх звернув увагу на свідчення існування так званого першого і другого сну в історичних джерелах у 1980-х роках.
Сучасний інтерес до практики зріс після експерименту Анни Фокс, аспірантки Університету штату Північна Кароліна, яка влітку 2026 року спробувала прокидатися між 1:30 і 3:30 ночі. У цей час вона читала, писала листи та займалася творчістю, відмовившись від смартфона, яскравого верхнього освітлення та робочих списків завдань.
За словами Фокс, експеримент не позбавив її хронічної втоми, проте нічні години без відволікальних чинників позитивно вплинули на творчий процес. Вона зазначила, що в цей період їй вдавалося писати вірші краще, ніж зазвичай.
При цьому дослідники пов'язують історичне поширення двофазного сну насамперед з умовами життя до індустріалізації. Поширення штучного освітлення дозволило людям довше залишатися активними ввечері, а розвиток промислового виробництва закріпив жорсткі робочі графіки та звичку концентрувати сон в одному безперервному періоді.
Водночас фахівці не рекомендують сприймати середньовічний режим як універсальний спосіб підвищити продуктивність. Дослідник сну Ален Югінович, який працює в Гарвардській медичній школі, відзначає відсутність переконливих доказів того, що регулярне дроблення сну забезпечує суттєві когнітивні або медичні переваги. Огляд досліджень, опублікований у журналі Sleep Health у 2021 році, також не виявив переваг поліфазного сну та вказав на можливі несприятливі наслідки для здоров'я та працездатності.
За оцінкою фахівців, для дорослих найважливішою є достатня загальна тривалість сну. Американська академія медицини сну рекомендує дорослим регулярно спати не менше семи годин на добу. Клінічний психолог і фахівець зі сну Майкл Бреус радить прагнути до семи-дев'яти годин відпочинку та за можливості дотримуватися постійного графіка засинання і пробудження.
Експерти також зазначають, що відчуття творчого піднесення в нічні години може бути пов'язане з тишею, усамітненням і відсутністю зовнішніх подразників. Однак це не означає, що скорочення сну або навмисне пробудження вночі підвищує творчі здібності в довгостроковій перспективі.
Таким чином, історична практика двофазного сну порушує питання про те, наскільки сучасні робочі звички обмежують час для відпочинку та відновлення. Однак замість штучної зміни режиму сну фахівці рекомендують насамперед забезпечувати достатню тривалість відпочинку та скорочувати відволікальні чинники.
