Про науку та економічний розвиток - Володимир Хаустов

Сучасний етап розвитку економіки характеризується поширенням інновацій, стрімким розвитком систем охорони і захисту інтелектуальної власності (ІВ). Зараз інформація, новітні технології стали більш цінними, ніж золото і нафта. ІВ давно перестала бути просто захистом від копіювання. Сьогодні це потужний капітал, головна сила розвитку та жорсткий інструмент глобальної конкуренції. Позиції будь-якої країни у світі дедалі більше залежать від того, наскільки успішно вона здатна перетворювати наукові відкриття й винаходи на нові технології, продукти та економічне зростання. Для цього мають ефективно працювати правові, економічні та організаційні механізми підтримки інновацій.

Ряд країн, таких як Китай, Японія, Корея, стали провідними країнами світу завдяки тому, що ІВ стала головною силою розвитку. Розвиток ІВ у цих країнах відбувся завдяки розвитку освіти і науки, підтримці наукових досліджень. Ці країни стали технологічними лідерами значною мірою завдяки системній підтримці науки, освіти та інновацій. І головну роль у цьому відіграє інтелектуальна власність, яка захищає технічні ідеї і  дає змогу перетворювати результати наукової діяльності у економічний ефект.

Охорона ІВ стала ключовим моментом інноваційної діяльності, оскільки дозволяє повернути у власність доходи від інвестицій в науку і отримати прибуток від нововведень. На початку ХХІ століття ІВ стала відігравати важливу роль у створенні прибутку і розвитку конкурентної боротьби. Зараз ІВ стала засобом стимулювання конкуренції, сприяючи інноваційним процесам. Сучасні процеси глобалізації розгортаються в умовах нової економіки, де основним фактором виробництва стають інформація та новітні технології, підвищується значення ІВ  як товару і капіталу. У світовій економіці ІВ – це значний капітал. При таких обставинах місце країни у світі все більше залежить від ефективної інституційної системи охорони ІВ, в якій економічні, правові та організаційні механізми перебувають у тісній взаємодії, забезпечуючи інноваційний розвиток.

Відповідно до доповіді ВОІВ «Світові показники діяльності в сфері інтелектуальної діяльності» за 2024 рік винахідники подали найбільшу кількість заявок на патенти на винаходи. Було подано 3,7 млн заявок на реєстрацію патентів за національною та міжнародною процедурами, більше, ніж роком раніше на 4,9%. За загальною кількістю поданих заявок на патенти на винахід лідирують Китай, США, Японія, Республіки Корея та Німеччина (табл. 1), тобто країни, які є лідерами за обсягами інвестицій у дослідження та розробки. Китай відіграє роль беззаперечного світового лідера в патентуванні. Винахідниками Китаю було подано понад 49% загальної кількості заявок. Китай по подачі заявок випереджає США, які займають друге місце в 3,03 рази, а Німеччину в 30,85 рази. І якщо Китай збільшив кількість подач заявок порівняно з попереднім роком на більше ніж 150 тис., то США тільки на майже 5 тис.  На жаль ВОІВ не веде окрему статистику по ЄС, використовуючи дані тільки по країнам, членам ЄС.  І з них у першій десятці є лише одна Німеччина з 59 262 заявками.  А в двадцятці ще Велика Британія (11) з 18 952 заявками, Франція (14) з 14 129 заявками , Італія (18) з 10 308 заявками. Водночас країн Азії упершій двадцятці більше половини.

Україна ж у цьому рейтингу ВОІВ посіла 35 позицію із кількістю заявок — 2559. Причому треба відзначити, що в останні роки показник до 3000 заявок на рік на винаходи для України став звичним явищем.

Таблиця 1

Позиціонування провідних країн світу за кількістю поданих патентних заявок у 2024 році

Джерело: World Intellectual Property Indicators. Таблиця A60. Patent applications by office and origin, 2024.

У 2024 році загальна кількість заявок за міжнародною процедурою PCT досягла 273900, що на 0,5% більше порівняно з 2023 роком. Китай залишався лідером, подавши 70160 заявок, що склало 25,62% загальносвітових заявок. Далі йшли США (54087 заявок), Японія (48397), Республіка Корея (23851) та Німеччина (16721). Україна у цьому рейтингу посіла 43 місце (табл. 2). Тобто по подачі заявок по процедурі РСТ Китай випереджав США  майже в 1,3 рази,  Німеччину, як найбільш активного члена ЄС по патентуванню, майже в 4,2 рази. А якщо порівнювати результати 2023 і 2024 рр., то Китай продемонстрував темпи приросту вищі ніж загальносвітові на 2,1%. При зменшенні подач заявок у США на 2,1% і невеликому спаді у Німеччини. В кількості подач заявок по системі РСТ Китай збільшив подачі на 633 заявки, а США зменшили на 1533 заявки.

 Таблиця 2

Міжнародні патентні заявки за країнами походження (система PCT), кількість у 2023 та 2024 роках

Цей показник відображає не лише винахідницьку активність країни, а й її здатність перетворювати наукові розробки на конкурентоспроможний експортний продукт.

Найбільший приріст серед країн-лідерів продемонструвала Південна Корея (+1574 заявки), тоді як США та Японія, навпаки, показали скорочення. У країнах Європи картина була неоднорідною: зростання у Франції та Фінляндії поєднувалося зі спадом у Німеччині, Швеції та Італії.

Та справжній масштаб китайського успіху стає зрозумілим, якщо подивитися на динаміку останніх трьох десятиліть, щодо подач заявок за процедурою PCT для п’яти провідних країн світу. Таблиця 3 свідчить про надзвичайну ефективність Китаю у розбудові системи охорони інтелектуальної власності та стимулюванні винахідництва. За 30 років, починаючи з 1994 р., Китай збільшив щорічну кількість подач заявок за процедурою РСТ в 661,9 раз,  Корея – в 124,2 рази, Японія – в майже 21 раз, Німеччина – в 3,94 рази, США – в 3,62 рази.

Таблиця 3

Динаміка подач заявок за процедурою PCT для п’яти основних країн походження, 1994-2024 рр.

Важливим для розуміння ефективності національної політики щодо стимулювання винахідництва і розвитку системи охорони інтелектуальної власності є розподіл заявок PCT за типом заявника (секторам економіки): бізнес сектор, індивідуальний, університетський сектор та сектор урядових і громадських дослідницьких організацій (PRO).

Дані таблиці 4 свідчать про певні зміни загальносвітового розподілу заявок PCT за типом заявника у 2010-2024 роках: підвищується питома вага бізнес-сектору, у декілька раз зменшується активність індивідуальних заявників, незначно зменшується активність заявників сектору урядових і громадських дослідницьких організацій, активність заявників університетів має коливальний характер.  Що свідчить про більш високий рівень досліджень, які вимагають більше капіталовкладень в їх проведення і неможливість індивідуальних заявників виконувати такі дослідження за браком необхідних коштів. А також зростаючий інтерес бізнесу до проведення досліджень, підготовки і подачі заявок на патенти і отримання прибутку від використання патентів.

Таблиця 4

Динаміка подач заявок за процедурою PCT за типом заявника (сектором) у 2010-2024 роках

Існує суттєва відмінність у розподілі заявок PCT за типом заявника по країнах залежно від рівня розвитку та групи доходів (табл. 5).

Таблиця 5

Розподіл заявок PCT за типом заявника для 20 найкращих країн походження за групами доходу, 2024 р.

Для країн з високим рівнем доходу питома вага заявок винахідників бізнес сектору складає 80 – 98,6%. Індивідуальні подачі заявок є значними в Іспанії (18,3%), Австралії (11,9%), Канаді (9,5%) та Італії (8,7%). Відносно високу активність подач заявок на патент виявляють винахідники університетського сектору Сінгапуру (14,2%), Ізраїлю (12,2%), Іспанії (11,9%), Австралії (10,3%) та США (8,7%). Значну активність подач заявок в секторі урядових і громадських дослідницьких організацій проявляють винахідники Сінгапуру (6,7%), Франції (6,9%) та Іспанії (6,7%). Країнам із середнім рівнем доходу притаманний різнорідний розподіл заявок по секторах. Так в Китаї понад 90% заявок подають винахідники бізнес-сектору. В Україні понад 70% заявок подаються індивідуально. Причинами переважної індивідуальної подачі заявок в Україні можуть бути: відсторонення бізнесу від використання науки для свого розвитку, зосередження бізнесу в основному на торгівельних операціях, орієнтація науки не на  впровадження конкретних результатів, а на патентування заради наукового процесу, патентування від фізичних осіб результатів наукової діяльності в рамках виконання службових завдань з використанням обладнання наукових установ при роботі в наукових установах.

Домінування бізнесу в міжнародному патентуванні особливо помітне на рівні окремих компаній (таблиця 6). Список світових лідерів у патентуванні сьогодні формують переважно азійські та американські технологічні гіганти. Серед 25 компаній, які подали найбільше міжнародних патентних заявок у 2024 році, вісім представляють Японію, сім - Китай і чотири - США. А в першу десятку компаній входить 4 китайських, 2 корейські, 2 японські і тільки по 1 із США та Швеції.

Європа представлена значно скромніше: до топ-25 увійшли лише по одній компанії з Німеччини та Швеції. Уже кілька років поспіль верхні рядки рейтингу посідають китайська Huawei та південнокорейська Samsung Electronics. Це свідчить про послаблення позицій європейського бізнесу в глобальній технологічній конкуренції порівняно з часами, коли такі компанії, як Siemens,  Philips і Bosch, були серед світових лідерів патентування, а Siemens багато років поспіль ще й очолював ці рейтинги.

                                                                                     Таблиця 6

Топ-25 компаній бізнес сектору за кількістю подач заявок на патент за процедурою РСТ, 2024 рік

Світовий досвід показує, що патентна активність є не лише індикатором наукового потенціалу країни, а й результатом ефективної взаємодії науки, освіти, держави та бізнесу. Китай, Південна Корея, Японія та США демонструють різні моделі економічного розвитку, проте їх об'єднує спільна риса: ключову роль у створенні та комерціалізації нових технологій відіграє бізнес. Саме тому ці країни посідають провідні позиції у сфері міжнародного патентування та формують значну частину світового технологічного порядку.

     Особливо показовим є приклад Китаю. За останні три десятиліття країна не лише стала світовим лідером за кількістю патентних заявок, а й створила систему, в якій інтелектуальна власність перетворилася на один із ключових інструментів економічного розвитку. Висока патентна активність не гарантує майбутнього успіху автоматично, однак свідчить про значний науково-технологічний потенціал і готовність країни конкурувати на глобальних ринках.

Україна поступово втрачає позиції у світовій технологічній конкуренції не лише через недостатнє фінансування науки. Проблема ще й у тому, що наукові розробки рідко перетворюються на нові продукти, технології чи бізнеси. Бізнес мало зацікавлений у впровадженні результатів досліджень, а система оцінювання наукової діяльності значною мірою орієнтована на кількість публікацій, «скопусні» статті, а не на комерціалізацію  інтелектуальної власності, що приводить до підміни використання конкретних результатів наукової діяльності у вигляді ліцензій на патенти на «скопусні» публікації. Відсутність у результатах наукової діяльності, які входять у результати державної атестації, навіть поняття «ліцензія на патент» з домінуванням в оціночних балах «скопусних» публікацій

       Крім того, українське патентування значною мірою зосереджене в традиційних галузях - металургії та машинобудуванні, тоді як світовими драйверами інновацій дедалі більше стають інформаційні технології, біотехнології та нові матеріали. Ситуацію також ускладнюють практичне знищення галузевої науки, як основного виробника ІВ та нестача фахівців, здатних перетворити наукову ідею на готову технологію чи продукт.

Саме від того, чи зможе Україна налагодити зв'язок між наукою та економікою, значною мірою залежатиме її місце у світовій технологічній конкуренції.

Аналіз розвитку ІВ в світі показує беззаперечну перевагу Китаю перед іншими країнами світу по патентуванню об’єктів промислової власності, що може позиціонувати Китай у якості технологічного світового лідера. А оскільки ІВ можна розглядати як індикатор майбутнього економічного розвитку, то в Китаї на ряд років вперед вже закладені  перспективи потужного економічного стану.

Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України».