Штучний інтелект переходить із зони технологічних експериментів у сферу жорсткого державного регулювання. Провідні економіки світу вже поділяють ринок на два підходи: ризик-орієнтоване регулювання з обов’язковими вимогами та м’якшу модель, де держава робить ставку на інновації, галузеві стандарти та контроль постфактум.
Для України та інших країн Східної Європи ця тема стає актуальною. ШІ вже використовується в банках, телекомунікаціях, оборонних технологіях, медицині, освіті, державних послугах, промисловості та медіа. Тому питання більше не в тому, чи потрібно регулювати штучний інтелект, а в тому, як не задушити інновації й водночас захистити громадян, бізнес та державу від ризиків.
Найрозвиненіший правовий режим уже прийнято в Європейському союзі. EU AI Act набрав чинності 1 серпня 2024 року і впроваджується поетапно. Його логіка побудована на класифікації ризиків: заборонені практики, AI-системи з високим ризиком, системи з вимогами прозорості та моделі загального призначення. Для країн, орієнтованих на ринок ЄС, цей акт фактично стає зовнішнім стандартом, навіть якщо вони не є членами Євросоюзу.
Південна Корея стала однією з перших країн за межами ЄС, які прийняли комплексний національний закон про штучний інтелект. AI Basic Act набрав чинності в січні 2026 року і поєднує підтримку AI-індустрії з вимогами до прозорості, безпеки, маркування AI-контенту та нагляду за системами високого впливу.
Китай обрав інший шлях — не єдиний універсальний закон, а набір обов'язкових правил для окремих сегментів. Найважливішим документом стали тимчасові заходи з управління генеративними AI-сервісами, що діють з 2023 року. Китайська модель робить акцент на контролі контенту, безпеці даних, реєстрації алгоритмів, перевірці генеративних сервісів та відповідності політичним вимогам держави.
Японія у 2025 році прийняла перший національний закон, прямо присвячений ШІ. Однак японська модель значно м’якша за європейську: закон насамперед спрямований на просування досліджень, розробок та використання штучного інтелекту, а не на детальні заборони та штрафи. Це відображає прагнення Японії зберегти конкурентоспроможність технологічного сектору та не створювати надмірного навантаження на бізнес.
США поки що не мають єдиного федерального закону про штучний інтелект. Регулювання розвивається фрагментарно: через президентські укази, федеральні рекомендації, стандарти NIST та закони окремих штатів. Найпомітніший приклад — Colorado AI Act, який встановлює обов’язки для розробників і користувачів високоризикових AI-систем та спрямований на запобігання алгоритмічній дискримінації. При цьому на федеральному рівні США роблять ставку на збереження лідерства, інфраструктуру, безпеку та обмеження надмірного регулювання.
Велика Британія обрала модель «pro-innovation regulation». Замість єдиного AI-закону Лондон запропонував набір принципів для існуючих регуляторів: безпека, прозорість, справедливість, підзвітність та можливість оскарження рішень. Такий підхід дозволяє швидше адаптуватися до змін технологій, але створює менше правової визначеності, ніж європейська модель.
Канада намагалася прийняти Artificial Intelligence and Data Act у складі Bill C-27, але законопроект довго перебував у парламентському процесі і не став повноцінним чинним законом про ШІ. Це показує, що навіть розвинені демократії стикаються з труднощами: регулювання ШІ зачіпає одночасно цифрові права, бізнес, авторське право, безпеку, конкуренцію та ринок праці.
Бразилія також перебуває в процесі створення комплексного регулювання ШІ. Сенат схвалив законопроект про штучний інтелект у грудні 2024 року, але для набрання чинності він має пройти розгляд у Палаті депутатів і отримати остаточне затвердження.
Бразильська модель наближена до ризик-орієнтованого підходу, але також робить сильний акцент на правах людини, авторському праві та відповідальності розробників.
Сербія перебуває на етапі переходу від стратегії до обов’язкового регулювання. Країна вже ухвалила стратегічні документи щодо розвитку ШІ та створила робочу групу з підготовки першого закону про штучний інтелект. Новий закон має наблизити Сербію до європейської моделі та надати бізнесу більш зрозумілі правила роботи з AI-системами.
Для України питання AI-регулювання також стає неминучим. З одного боку, країна потребує максимально швидкої технологічної модернізації, зокрема у сферах defense tech, govtech, медицини, кібербезпеки та освіти. З іншого боку, інтеграція в ринок ЄС вимагатиме сумісності з EU AI Act, особливо для компаній, які працюють з європейськими клієнтами або експортують цифрові продукти.
Головна роздоріжжя для країн, які ще не прийняли закони, полягає у виборі між трьома моделями. Перша — європейська, з жорсткою класифікацією ризиків і високим рівнем compliance. Друга — британсько-японська, з м’яким регулюванням та акцентом на інновації. Третя — китайська, з сильним державним контролем над контентом, даними та алгоритмами.
Для Східної Європи найбільш імовірною стане гібридна модель. Країни, пов'язані з євроінтеграцією або експортом IT-послуг до ЄС, будуть змушені враховувати EU AI Act. Але через обмежені ресурси регуляторів вони, ймовірно, вводитимуть норми поетапно, починаючи з чутливих сфер: держпослуги, біометрія, медицина, фінанси, освіта, працевлаштування та критична інфраструктура.
Experts Club вважає, що регулювання AI стане одним із ключових факторів інвестиційної привабливості цифрових економік. Компанії обиратимуть юрисдикції, де правила є достатньо зрозумілими для бізнесу, але не створюють надмірних бар’єрів для розробки та тестування нових продуктів.
Для України важливо не просто скопіювати EU AI Act, а адаптувати його до власних можливостей. Оптимальна модель має включати реєстр високоризикових AI-систем, регуляторні пісочниці, вимоги до прозорості в державних сервісах, захист персональних даних, маркування синтетичного контенту та зрозумілі правила відповідальності.
У найближчі роки штучний інтелект стане такою ж регульованою інфраструктурою, як фінанси, телекомунікації чи енергетика. Країни, які раніше створять зрозумілі та гнучкі правила, отримають перевагу у залученні інвестицій, розвитку стартапів та експорті цифрових послуг.
