Ринок розподіленої генерації України перевищив $4 млрд – експерти
Редакція•
Обсяг українського ринку обладнання та інсталяції розподіленої генерації й систем зберігання енергії, за оцінками галузевих експертів, перевищує $4 млрд. Подальший розвиток стримують пошкодження електромереж, складність приєднання нових об’єктів і брак планування на рівні громад. Про це заявили учасники проєкту Energy Resilience Ukraine 2026, в рамках якого було презентовано рейтинг ТОП-50 «Рішення розподіленої генерації та Energy Storage».
Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк наголосив, що будівництво локальних електростанцій необхідно поєднувати з модернізацією мереж передачі й розподілу.
«Ми бачимо сьогодні, наскільки складно передавати вироблену електричну енергію від атомних електростанцій до кінцевих споживачів. Якщо не будемо інвестувати в мережі, то будь-яка розподілена генерація, так само як атомна чи гідрогенерація, не дійде до кінцевого споживача. Тому розбудова генерації та розвиток систем передачі й розподілу мають відбуватися паралельно», — зазначив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в четвер.
Нагорняк також звернув увагу на нерівномірне розміщення інвестицій, коли, за його словами, бізнес охочіше будує об’єкти на заході країни, тоді як значний дефіцит генерації спостерігається на Лівобережжі. Одним зі стимулів він назвав страхування воєнних ризиків.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, директор із маркетингу агентства «Інтерфакс-Україна» Максим Уракін, в свою чергу, зазначив, що в періоди пікового споживання попит може становити близько 18 ГВт, а розрив із доступною внутрішньою генерацією – приблизно 7 ГВт. Можливості імпорту з Європи він оцінив у 2,3-2,5 ГВт, що не дозволяє повністю перекрити дефіцит.
Голова Ліги енергетичного розвитку України Олександр Голіздра повідомив, що організація зіставила митні дані та відомості про введення потужностей. За його оцінкою, у 2025 році в Україні ввели близько 1,5 ГВт сонячної генерації. Вартість імпортованого обладнання він оцінив у $3,5 млрд, а послуг зі встановлення – у $620 млн.
«Ми зіставили дані митниці з різними джерелами і побачили масштаб інвестицій у цей сектор. Лише обсяг інсталяційних робіт, за нашою оцінкою, становить близько $620 млн за рік, а весь ринок перевищує $4 млрд. Водночас у публічному просторі недостатньо структурованої інформації про компанії, які проєктують, постачають і встановлюють це обладнання», – додав Голіздра.
Рейтинг передбачає чотири блоки: постачальники та інсталятори; підприємства із власною генерацією; громади й регіони; проєкти, які варто поширювати. У методиці 50% ваги оцінки становитиме обсяг потужностей, фактично введених в експлуатацію в 2025 році, решту визначатиме експертне журі.
«Ми оцінюватимемо саме потужності, введені в експлуатацію, а не просто закуплене чи ввезене обладнання. Це перші 50% ваги рейтингу, друга частина – оцінка незалежного експертного журі. Інформацію про конкретні локації генеруючих об'єктів оприлюднювати не будемо з міркувань безпеки», – уточнив Олександр Голіздра.
Голова Асоціації малих міст України Павло Козирєв представив результати дослідження енергетичної стійкості громад, проведеного за підтримки німецького товариства GIZ. Для п’яти пілотних громад підготували техніко-економічні обґрунтування для переговорів із банками та інвесторами, а також визначили 20 бар’єрів для розвитку розподіленої генерації.
Серед бар’єрів він назвав застарілі мережі, адміністративні труднощі приєднання, дефіцит фінансів і обмежений доступ громад до даних про енергоспоживання. Окрема проблема – практичне застосування спрощених процедур приєднання енергоустановок.
«Коли ми розробляли техніко-економічні обґрунтування, стикнулися з тим, що муніципалітет, який відповідає за комунальні послуги, не завжди може отримати навіть об'єктивні дані про споживання електроенергії на своїй території. Ми визначили 20 ключових бар'єрів і для кожного розробили можливі кроки з усунення. Також описали потенційні джерела фінансування, відповідальних виконавців та орієнтовні терміни», – пояснив він.
За даними Козирєва, платформа асоціації «Супермаркет рішень для громад» об’єднує понад 22 тис. учасників і представників 1289 громад. Вона допомагає муніципалітетам взаємодіяти з інвесторами та постачальниками енергетичних рішень.
Разом з тим, заступник голови правління Української вітроенергетичної асоціації Микола Савчук закликав розрізняти ввезення обладнання, монтаж і введення в експлуатацію. За його словами, відмінності між цими показниками особливо помітні у статистиці сонячної генерації, когенераційних установок і накопичувачів.
«У статистиці часто плутають поняття “ввезено”, “продано”, “встановлено” і “введено в експлуатацію”. Якщо митна статистика показує одні потужності, це ще не означає, що все обладнання вже працює в системі. Для оцінки розподіленої генерації потрібно чітко визначати категорії об'єктів і фактичний результат їх роботи», – зазначив Савчук.
Він також заявив, що частина переданого громадам обладнання використовується недостатньо ефективно: за його оцінкою, завантаження окремих рішень становить лише 15-17%. Виходом Савчук назвав локальні мікромережі та енергетичні «острови».
«Після перших блекаутів громади отримали дизельні генератори, згодом сонячні станції, а потім когенераційні установки. Але без єдиного плану та фахівців, які розуміють споживання й режим роботи системи, обладнання не використовується на повну. Розв'язати цю проблему можна через мікромережі та енергетичні острови», – пояснив експерт.
Голова комітету інсталяторів СЕС Асоціації сонячної енергетики України Олександр Альохін повідомив про швидке зростання ринку систем накопичення енергії. За його попередньою оцінкою, енергоємність великомасштабних контейнерних установок в Україні до кінця 2026 року може сягнути 5 ГВт·год.
«Ми бачимо перехід від окремо встановлених накопичувачів до гібридних систем, коли батареї фізично поєднуються із сонячними електростанціями. Якщо торік співвідношення таких рішень до автономних установок становило приблизно 10% до 90%, то цього року – вже 30% до 70%. Наступного року, за нашими очікуваннями, воно може досягти 50% на 50%», – підкреслив Альохін.
За його словами, накопичувачі встановлюють не лише для торгівлі електроенергією, а й для безперервної роботи підприємств. Їх використовують промислові об’єкти, АЗС, магазини та інші споживачі.
Доктор технічних наук, голова правління Інституту сталого розвитку Станіслав Ігнатьєв зазначив, що плани генерації мають враховувати стан підстанцій. За його оцінкою, доступні можливості приєднання нових потужностей обмежені приблизно 620 МВт. Серед прикладів адаптації міст він навів когенерацію в Харкові та Хмельницькому.
«Ми можемо будувати нові генеруючі потужності, але маємо серйозні обмеження з їх приєднанням до мереж. Підстанції пошкоджені, а іноді електроенергію немає можливості передати споживачеві навіть тоді, коли її можна виробити. Тому відновлення мережевої інфраструктури є не менш важливим, ніж встановлення нових електростанцій», – додав Ігнатьєв.
Учасники зазначили, що розвиток розподіленої генерації потребує інвестицій, відновлення мереж і планування на рівні громад. Організатори рейтингу збиратимуть анкети протягом листопада та на початку грудня, не оприлюднюючи локацій генеруючих об’єктів.
Взяти участь у конкурсі можна, заповнивши одну з анкет за посиланнями:
Experts Club — незалежний український інформаційно-аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженні економічних, фінансових, політичних і соціальних процесів в Україні та світі. Центр здійснює макроекономічний аналіз, досліджує міжнародну торгівлю, інвестиційні тенденції, розвиток бізнесу та галузевих ринків, готує експертні огляди, прогнози й аналітичні матеріали. Серед основних напрямів діяльності — організація конференцій, круглих столів та експертних дискусій, проведення інформаційних кампаній, створення відеоаналітики та розвиток міжнародного експертного співробітництва. Центр об'єднує науковців, економістів, підприємців і галузевих фахівців, сприяючи поширенню перевіреної інформації та підвищенню якості суспільних і ділових рішень.
"Інтерфакс-Україна" — незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на ринку політичної та економічної інформації з 1992 року. Агентство спеціалізується на оперативному висвітленні подій в Україні та світі, надає інформаційні, аналітичні й спеціалізовані продукти для засобів масової інформації, державних установ, фінансових організацій та бізнесу. Діяльність агентства охоплює економіку, фінанси, політику, енергетику, промисловість, міжнародні відносини та інші суспільно важливі напрями. «Інтерфакс-Україна» також забезпечує проведення пресконференцій, презентацій та експертних заходів у власному пресцентрі. Агентство зареєстроване як суб'єкт у сфері онлайн-медіа, а його діяльність фінансується за рахунок передплати інформаційних продуктів, рекламних послуг, публікації пресрелізів та організації заходів.
Ліга енергетичного розвитку України (ЛЕРУ) — українська громадська організація, діяльність якої спрямована на розвиток енергетичної галузі, підвищення ефективності комунікацій та налагодження діалогу між органами влади, учасниками енергетичного ринку, експертами, засобами масової інформації та споживачами енергії. Основними напрямами роботи організації є проведення галузевих дискусій, презентація енергетичних проєктів, обговорення регуляторних ініціатив, популяризація сучасних енергетичних технологій та підвищення енергетичної грамотності бізнесу, громад і населення. Окрему увагу Ліга приділяє розвитку розподіленої генерації, відновлюваної енергетики, систем накопичення енергії та рішень для забезпечення енергетичної автономності. Спільно з інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна» організація реалізує проєкт Energy Resilience Ukraine 2026, спрямований на визначення найбільш ефективних рішень у сфері енергетичної стійкості України.
