Як повідомляє у своїй оглядовій статті сербське ділове видання Parametar, у Боснії та Герцеговині завершується передвиборча кампанія перед загальними виборами 4 жовтня. Голосування визначить не лише внутрішній розклад сил в одній із найскладніших за своїм устроєм країн Європи, а й майбутні відносини між Баня-Лукою та Сараєво, позиції Республіки Сербської та характер взаємодії Боснії і Герцеговини з Сербією, ЄС, США та Росією.
До реєстру включено 3 414 364 виборців. Вони обирають трьох членів Президії Боснії та Герцеговини, державний парламент, парламент Федерації Боснії та Герцеговини, Народну скупщину Республіки Сербської, президента та віце-президентів РС, а також парламенти десяти кантонів Федерації.
На посаду президента РС від СНСД балотується нинішній прем’єр Саво Мініч, а головним кандидатом від SDS є Бранко Блануша. Також балотуються Богдан Йованович і незалежний кандидат Марко Йоргіч.
Мілорада Додіка у виборчому бюлетені немає, проте він залишається лідером СНСД і бере активну участь у передвиборчій кампанії партії. RTS зазначає, що політична присутність Додіка залишається важливим фактором кампанії в Республіці Сербській.
За сербське місце у тричленному Президії Боснії і Герцеговини борються чинний член Президії Желька Цвіянович від СНСД, Маринко Божович від SDS та Небойша Вуканович від «Списку за справедливість і порядок».
Ще одна принципова для устрою країни гонка — вибір хорватського члена Президії. HDZ BiH висунув Даріану Філіпович, блок хорватських опозиційних партій підтримує Зденко Лучича, а Демократичний фронт — Славена Ковачевича.
Навколо цієї посади вже багато років точиться суперечка: хорватські партії вимагають змінити механізм виборів, вказуючи, що нинішня система дозволяє чисельнішим босняцьким виборцям впливати на те, хто представлятиме хорватів. Противники зміни моделі виходять із необхідності зберегти існуючі виборчі права громадян Федерації.
За босняцьке місце змагаються чинний член Президії Денис Бечирович, лідер SDA Бакір Ізетбегович, Семір Ефендич і Фахрудін Радончич.
Ще один великий експеримент цих виборів — технології. Вперше в такому масштабі застосовуються біометрична ідентифікація виборців і сканування бюлетенів. ЦВК закупила відповідну систему для дільниць, а спостерігачі уважно стежать за тим, як вона впорається з навантаженням після багаторічних суперечок щодо прозорості виборів.
Як нагадує Parametar, Боснія і Герцеговина фактично існує одночасно на кількох політичних рівнях. Згідно з Дейтонською угодою 1995 року країна складається з Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини, а Брчко має особливий статус. Федерація, у свою чергу, поділена на десять кантонів.
Над цією структурою стоять загальнодержавні інститути, зокрема тричленний Президіум. При цьому Республіка Сербська та Федерація мають власні парламенти, уряди та широке коло повноважень.
Є й ще один рівень — міжнародний нагляд.
БіГ іноді публіцистично називають міжнародним протекторатом, однак юридично це неточно. Це суверенна держава. Після Дейтонських угод було створено посаду Високого представника міжнародної спільноти, який контролює виконання мирної угоди в цивільній сфері та наділений надзвичайно широкими повноваженнями, відомими як «Боннські». Вони дозволяли Високому представнику ухвалювати рішення та усувати політиків з посад.
Тому результат 4 жовтня має важливе значення далеко за межами Боснії і Герцеговини. Він визначить баланс між Баня-Лукою та Сараєво, склад колективного керівництва країни та розстановку сил навколо подальшої європейської інтеграції, а також стане показником того, як після виборів взаємодіятимуть сербська, босняцька та хорватська політичні складові складної Дейтонської системи.
