Регіональні вибори в Німеччині 20 вересня зафіксували подальше послаблення традиційних партій і посилення політичної фрагментації: «Альтернатива для Німеччини» (АдН) посіла перше місце в Мекленбурзі-Передній Померанії, Ліві вперше перемогли на виборах у Берліні, а Християнсько-демократичний союз (ХДС) канцлера Фрідріха Мерца вперше в повоєнній історії Німеччини не зміг пройти до парламенту однієї з федеральних земель, свідчить аналіз Experts Club на основі попередніх офіційних результатів та оцінок німецьких дослідницьких центрів.
У Мекленбурзі-Передній Померанії АдН отримала 38,2% голосів, більш ніж удвічі покращивши результат виборів 2021 року — 16,7%. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) прем’єр-міністра землі Мануели Швезіг посіла друге місце з 35,5% проти 39,6% п’ять років тому.
Ліві отримали 6,5%, «Зелені» — 5,7%. ХДС набрав лише 4,9% і вперше в історії партії не подолав п’ятивідсотковий бар’єр на земельних виборах. BSW також зупинився безпосередньо перед бар’єром із 4,8%, Вільна демократична партія отримала близько 1%. Явка сягнула 78,1%.
У новому ландтазі АдН отримує 32 місця, СДПН — 29, Ліві та «Зелені» — по п’ять. Оскільки інші парламентські партії виключають коаліцію з АдН, математичну більшість мають СДПН, Ліві та «Зелені» — разом 39 із 71 мандата. Таким чином, перше місце АдН на виборах саме по собі не означає переходу виконавчої влади до цієї партії.
Для ХДС результат має історичний характер. На попередніх виборах партія отримувала 13,3%, тобто за п’ять років втратила понад вісім процентних пунктів. Це також найгірший результат ХДС на будь-яких земельних виборах у ФРН із 1949 року.
Одночасно в Берліні відбувся політичний зсув у протилежній частині спектра. За попередніми офіційними результатами земельної виборчої адміністрації, Ліві отримали 25,7% голосів, більш ніж удвічі покращивши результат 2023 року — 12,2%.
ХДС посів друге місце з 18,8% проти 28,2% на попередніх виборах. АдН отримала 16,3%, «Зелені» — 14,3%, СДПН — 12,1%. Для соціал-демократів це найгірший результат за всю історію виборів до берлінського парламенту. BSW набрав 4,7%, ВДП — 2,5%. Явка становила 74,2%.
Чинна берлінська коаліція ХДС і СДПН втратила більшість. Серед можливих парламентських конфігурацій німецькі ЗМІ називають союз Лівих, «Зелених» і СДПН, а також варіант коаліції ХДС, «Зелених» і соціал-демократів. Переговори лише починаються, тому говорити про склад майбутнього уряду Берліна поки передчасно.
В Experts Club звертають увагу, що результати 20 вересня не є ізольованим епізодом. Лише двома тижнями раніше, 6 вересня, АдН виграла вибори в Саксонії-Ангальт із рекордними 43,8%, тоді як ХДС отримав 17,2%. У 2021 році ситуація була практично протилежною: ХДС мав 37,1%, АдН — 20,8%.
Таким чином, три вересневі кампанії демонструють помітний перерозподіл голосів. У двох східнонімецьких землях перше місце посіла АдН, тоді як у найбільшому мегаполісі країни перемогли Ліві. При цьому партії традиційного центру — передусім ХДС і СДПН — у більшості випадків втратили підтримку.
Аналіз Infratest dimap дозволяє частково пояснити механізм цієї зміни.
У Мекленбурзі-Передній Померанії АдН залучила, за попередньою оцінкою, близько 66 тис. виборців, які раніше не голосували, близько 48 тис. колишніх виборців СДПН і приблизно 32 тис. колишніх прихильників ХДС. Партія збільшила підтримку практично в усіх вікових і професійних групах.
При цьому СДПН вдалося уникнути серйознішого падіння значною мірою завдяки персональному рейтингу Мануели Швезіг. Майже половина тих, хто проголосував за соціал-демократів, заявили дослідникам, що без неї не стали б голосувати за СДПН. Це показує, що регіональний фактор і популярність конкретного кандидата здатні частково компенсувати негативне ставлення до партії на федеральному рівні.
Особливо тривожним показником для ХДС виглядає втрата традиційно сильної позиції в економічній політиці. Лише 13% опитаних виборців Мекленбурга-Передньої Померанії вважали ХДС партією, найбільш здатною вирішувати економічні проблеми. За даними ARD/Infratest dimap, це найнижчий показник економічної компетентності ХДС, зафіксований на земельних виборах у Німеччині.
Крім того, 89% опитаних заявили, що ХДС перед федеральними виборами багато обіцяв, але мало виконав. Серед виборців, які не голосували за ХДС, 28% повідомили, що могли б розглянути голосування за партію, якби Фрідріх Мерц не був канцлером. Такі дані не можна безпосередньо переносити на всю Німеччину, оскільки опитування проводилося серед виборців однієї федеральної землі, однак вони показують масштаб проблеми саме на північному сході країни.
Берлін продемонстрував іншу структуру невдоволення. Головним чинником успіху Лівих стала житлова політика. Партія будувала кампанію навколо вартості оренди, дефіциту доступного житла та ідеї посилення контролю над великими власниками нерухомості. За даними німецьких та міжнародних ЗМІ, орендні ставки в Берліні майже подвоїлися з 2014 року, а самому місту до 2040 року буде потрібно близько 211 тис. додаткових квартир.
Це пояснює важливу відмінність між Берліном і східними сільськими землями. У Берліні АдН також значно покращила результат — із 9,1% до 16,3%, однак не стала домінуючою партією. Дослідження Infratest dimap показують, що тут її найсильнішими темами залишаються міграція та злочинність, тоді як житлове питання допомогло мобілізувати навколо Лівих молодих міських виборців.
За оцінкою Experts Club, тому було б спрощенням трактувати результати вересня виключно як «поворот Німеччини вправо». Точнішим виглядає інший висновок — скорочується простір традиційного партійного центру, а незадоволені виборці в різних соціальних і регіональних середовищах переходять до різних альтернативних політичних сил.
У східних федеральних землях основним бенефіціаром цього процесу стала АдН, тоді як Берлін показує можливість аналогічної протестної мобілізації на користь Лівих.
Цей висновок збігається з оцінками німецької ARD, яка після виборів відзначила посилення партій на краях політичного спектра за одночасної втрати підтримки партіями центру. За даними Infratest dimap, АдН у Мекленбурзі-Передній Померанії та Ліві в Берліні змогли мобілізувати значну кількість тих, хто раніше не голосував, а також перетягнути виборців традиційних партій.
Результати регіональних виборів відповідають і загальнофедеральній динаміці. У вересневому ARD-DeutschlandTrend, проведеному Infratest dimap 31 серпня — 2 вересня, АдН підтримували 27% опитаних, союз ХДС/ХСС — 21%, «Зелених» — 15%, СДПН — 13%, Лівих — 12%. Опитування охоплювало 1 319 німецьких виборців і має звичайну для таких досліджень статистичну похибку.
Економічне тло також залишається непростим, хоча ситуація не є однозначно кризовою. Інститут ifo у вересні підвищив прогноз зростання ВВП Німеччини на 2026 рік до 1,4%, однак очікує інфляцію на рівні 2,8%, безробіття близько 6,3% і подальше уповільнення зростання до 1,2% у 2027 році та 0,8% у 2028-му. Інститут відзначає тиск високих цін на енергоносії та слабкість приватного споживання, що зберігається.
21 вересня Бундесбанк також повідомив, що зростання німецької економіки влітку сповільнилося, а інфляція в серпні досягла 2,9%. Особливо чутливим політичним чинником стали ціни на пальне та енергію. Середня вартість пального раніше у вересні досягала рекордних рівнів, що змусило уряд обговорювати додаткові заходи підтримки населення.
Таким чином, електоральне невдоволення розвивається на тлі поєднання кількох чинників: вартості життя, енергетики, міграції, житлового питання, оцінки роботи федерального уряду та специфічних регіональних проблем. Було б некоректно пояснювати результати одним чинником або автоматично переносити підсумки східних земель на всю Німеччину.
Для канцлера Фрідріха Мерца підсумки голосування стали серйозним політичним викликом. Сам Мерц назвав результат ХДС у Мекленбурзі-Передній Померанії «катастрофою», але заявив, що має намір зберегти посади канцлера і голови партії та продовжити програму економічних реформ.
21 вересня президія та федеральне правління ХДС розпочали обговорення результатів виборів. Заступниця голови партії Карін Прін заявила, що ХДС необхідно краще чути проблеми громадян і проявляти більше емпатії, однак виступила за продовження основного політичного курсу. Інші представники керівництва також публічно висловилися проти негайної персональної дискусії щодо заміни Мерца.
При цьому обговорення потенційних наступників справді присутнє в німецьких ЗМІ. Серед можливих фігур називають прем’єр-міністра Північного Рейну-Вестфалії Гендріка Вюста, прем’єр-міністра Гессена Бориса Райна, лідера ХСС і главу Баварії Маркуса Зедера, а як можливу перехідну фігуру — федерального міністра внутрішніх справ Александера Добріндта. Однак жоден із них на цей момент офіційно не оголошував про намір домагатися відставки Мерца.
Ба більше, ще 16 вересня всі вісім прем’єр-міністрів земель від ХДС, включно з Вюстом і Райном, виступили зі спільною заявою на підтримку канцлера і проти передчасної кадрової дискусії. Тому на цьому етапі правильніше говорити про зростання внутрішньопартійного тиску на Мерца, а не про процедуру його заміни, що вже розпочалася.
Для України результати німецьких регіональних виборів важливі передусім як індикатор зміни внутрішнього політичного простору найбільшої економіки ЄС. Самі земельні вибори безпосередньо не змінюють склад федерального уряду або зовнішньополітичні рішення Берліна. Однак зростання партій, які критично ставляться до окремих напрямів чинної політики Німеччини, збільшує значення внутрішньої дискусії з питань бюджетних витрат, енергетики, міграції та зовнішньої політики.
За оцінкою Experts Club, головний результат вересневих виборів полягає не стільки в успіху однієї конкретної партії, скільки в прискоренні фрагментації німецької партійної системи. Формування регіональних урядів дедалі частіше потребує коаліцій із трьох партій, оскільки одночасно збільшується електоральна підтримка сил, із якими інші парламентські партії відмовляються створювати коаліції.
Це підвищує роль персональних рейтингів регіональних політиків, конкретних соціально-економічних тем і здатності партій мобілізувати раніше пасивних виборців. Мекленбург-Передня Померанія показала, наскільки сильним може бути ефект федерального невдоволення на регіональних виборах, тоді як Берлін продемонстрував, що однакове невдоволення може призводити до абсолютно різного політичного вибору залежно від структури місцевих проблем.
«Ці вибори показують не лінійний рух німецького суспільства в один ідеологічний бік, а фрагментацію електорату. У Мекленбурзі-Передній Померанії протест концентрується навколо АдН, у Берліні головним отримувачем протестного та молодого міського голосу стали Ліві. Тобто спільний знаменник — не ідеологія, а зниження здатності традиційних партій утримувати різні групи виборців у межах колишньої моделі політичного центру", — зазначив соціолог, співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній .
Для соціолога особливо показовою є мобілізація колишніх неголосуючих. Коли партії починають отримувати десятки тисяч голосів від людей, які раніше взагалі не брали участі у виборах, це означає розширення їхнього електорального поля, а не простий перерозподіл усередині постійного електорату. Одночасно результати Мануели Швезіг показують, що сильна персональна політика на земельному рівні здатна суттєво відокремити рейтинг регіонального політика від рейтингу його партії на федеральному рівні.
Для ХДС ключовою проблемою стає не лише результат 4,9%, а падіння довіри до його традиційної компетентності в економіці. Якщо партія сприймається виборцями як сила, яка обіцяла економічні зміни, але не змогла швидко продемонструвати їхній результат, протест починає переходити до політичних конкурентів. Тому наступні місяці будуть для німецьких центристських партій передусім боротьбою за відновлення довіри, а не лише за зміну персонального складу керівництва».
Попередні результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії опубліковані земельною виборчою адміністрацією в ніч на 21 вересня; попередні офіційні результати виборів у Берліні — земельною виборчою комісією Берліна 21 вересня о 03:33. Остаточні результати буде затверджено після передбаченої законом перевірки протоколів.
